Анемія у дитини: залізо, симптоми, харчування

Коротко: Анемія у дитини - це коли в крові мало гемоглобіну, найчастіше через брак заліза. Запідозрити можна за блідістю, втомою, поганим апетитом і частими застудами. Підтверджує діагноз лише аналіз крові. За даними ВООЗ, дефіцит заліза - причина приблизно половини всіх анемій у дітей раннього віку. Лікування призначає педіатр; основа профілактики - харчування, багате на залізо.

Детальніше про тему - у нашому гіді «Здоровʼя дитини: догляд, профілактика, коли до лікаря».

Коли дитина бліда, швидко втомлюється і вередує без причини, батьки часто списують це на погоду чи характер. Але іноді за цим стоїть анемія - стан, який легко пропустити й так само легко скоригувати, якщо помітити вчасно. Розберемо, що це таке, як проявляється у різному віці, чому залізо тут головне і яке харчування реально допомагає.

Що таке анемія простими словами

Анемія - це зниження рівня гемоглобіну в крові. Гемоглобін - це білок у червоних кров'яних тільцях, який переносить кисень від легень до всіх органів. Менше гемоглобіну - менше кисню доходить до тканин, звідси втома, блідість і кволість.

У дітей найпоширеніший різновид - залізодефіцитна анемія. Залізо потрібне організму, щоб будувати гемоглобін. Якщо заліза з їжею надходить менше, ніж витрачається на ріст, запаси поступово виснажуються, і виробництво гемоглобіну падає.

Важливо розуміти: анемія - це не самостійна хвороба, а сигнал. Найчастіше причина банальна (незбалансоване харчування чи період бурхливого росту), але інколи за нею стоять інші стани, тому розбиратися має лікар.

Крім залізодефіцитної, у дітей трапляються й інші типи анемії - наприклад, через брак вітаміну B12 чи фолієвої кислоти, через хронічні запалення або спадкові особливості крові. Вони зустрічаються рідше, але саме тому визначати причину «на око» чи за однією статтею в інтернеті не можна: схожі симптоми можуть вести до різного лікування. Перший і головний крок завжди один - аналіз крові й консультація педіатра, який зіставить показники з віком і станом конкретної дитини.

Чому виникає дефіцит заліза

Коротко: у дітей залізо найчастіше «не встигає» за швидким ростом, втрачається з раціоном або погано засвоюється. Найвразливіші - малюки до 2 років і підлітки.

Основні причини залізодефіциту в дитячому віці:

• Швидкий ріст. На першому році життя і в підлітковому віці потреба в залізі різко зростає - організм будує нові тканини й об'єм крові.
• Раннє чи незбалансоване введення прикорму. Запаси заліза, отримані від мами, вичерпуються приблизно до 4-6 місяців, далі його має давати їжа.
• Надлишок коров'ячого молока. Якщо дитина до 1 року п'є багато незбагаченого коров'ячого молока, воно витісняє продукти з залізом і подразнює кишківник.
• Недоношеність. У недоношених дітей менші запаси заліза від народження.
• Вибіркове харчування. Дошкільнята та школярі, які їдять переважно вуглеводи й солодке, недоотримують залізо.

За даними ВООЗ, дефіцит заліза - найпоширеніший харчовий дефіцит у світі, і діти раннього віку входять до груп найвищого ризику.

Окремо варто згадати приховані втрати крові, які батьки рідко підозрюють. Це можуть бути дрібні, але регулярні кровотечі в шлунково-кишковому тракті, паразитарні інфекції або рясні менструації у дівчат-підлітків. Самі по собі вони непомітні, але поступово виснажують запаси заліза швидше, ніж їх поповнює їжа. Якщо при нормальному, на перший погляд, харчуванні гемоглобін уперто не тримається, лікар шукатиме саме таке «протікання».

Симптоми: на що звертати увагу

Коротко: класичні ознаки - блідість шкіри та слизових, втома, дратівливість, поганий апетит. На ранніх стадіях симптомів може не бути зовсім, тому орієнтуватися лише на вигляд дитини недостатньо.

Найчастіші прояви, які помічають батьки:

• бліда шкіра, особливо мочки вух, долоні, внутрішня поверхня нижньої повіки;
• швидка втома, дитина менше грається, частіше проситься на руки;
• дратівливість, плаксивість, погана концентрація;
• поганий апетит або, навпаки, бажання гризти лід, крейду, землю (т. зв. збочення смаку);
• часті застуди й тривале одужання;
• задишка чи прискорене серцебиття при невеликому навантаженні;
• ламкі нігті, тьмяне волосся.

Симптоми за віком

Як підтверджують діагноз

Коротко: діагноз ставлять не за виглядом, а за аналізом крові. Базовий - загальний аналіз крові з показником гемоглобіну; за потреби лікар додає феритин, який показує запаси заліза.

Що зазвичай дивиться лікар:

• Гемоглобін (Hb) - головний показник анемії.
• Еритроцити, гематокрит - кількість та об'єм червоних клітин.
• Феритин - показник запасів заліза; може бути низьким ще до того, як впаде гемоглобін.
• MCV - середній об'єм еритроцита; при залізодефіциті він зазвичай знижений.

Норми гемоглобіну залежать від віку, тому розшифровувати результат має лікар. Те саме число для немовляти й для школяра трактується по-різному.

Особлива цінність феритину в тому, що він «бачить» дефіцит раніше за гемоглобін. Буває, що гемоглобін ще в межах норми, а запаси заліза вже виснажуються - це латентний, прихований дефіцит. Якщо його зловити на цьому етапі, нерідко вистачає корекції харчування й короткого курсу без переходу у виражену анемію. Тому дітям з груп ризику лікар може призначити феритин навіть за нормального гемоглобіну. Інтерпретувати його теж треба обережно: при запаленнях і застудах феритин тимчасово зростає й може маскувати реальну картину.

Залізо в їжі: гемове і негемове

Коротко: залізо буває двох типів. Гемове (з продуктів тваринного походження) засвоюється значно краще, ніж негемове (з рослинної їжі). Тому в раціоні дитини варто поєднувати обидва й додавати вітамін C.

Гемове залізо міститься в червоному м'ясі, печінці, птиці, рибі. Воно засвоюється легко й майже не залежить від інших продуктів.

Негемове залізо - це бобові, гречка, зелені овочі, сухофрукти, збагачені каші. Засвоюється гірше, але його засвоєння помітно зростає у присутності вітаміну C.

Що допомагає, а що заважає засвоєнню

Допомагає: вітамін C (болгарський перець, цитрусові, ягоди, броколі) поряд із залізовмісною їжею.

Заважає: великий обсяг молока та молочних продуктів у той самий прийом їжі, міцний чай. Тому каву й чорний чай дітям загалом не дають, а молоко краще розводити в часі з основними «залізними» стравами.

Простий і робочий прийом для родин з великою часткою рослинного заліза: до гречки чи бобових додати свіжий болгарський перець, помідор або полити страву лимоном. Аскорбінова кислота переводить негемове залізо у форму, яку кишківник усмоктує значно охочіше, і користь однієї й тієї ж тарілки відчутно зростає. А ось склянку молока чи йогурт краще зсунути на годину-дві після основного «залізного» прийому їжі - так кальцій не конкуруватиме із залізом за всмоктування.

Харчування для профілактики анемії

Коротко: основа профілактики - різноманітний раціон, де щодня є джерело заліза, а поряд - овочі та фрукти з вітаміном C. Молоко - корисне, але не замість їжі.

Практичні орієнтири за віком:

1. Немовлята. Своєчасний прикорм з 4-6 місяців: збагачені залізом каші, пюре з м'яса. Не замінювати їжу великою кількістю молока.
2. 1-3 роки. М'ясо або риба кілька разів на тиждень, каші (гречка), бобові, овочі. Обмежити коров'яче молоко.
3. Дошкільнята і школярі. Повноцінні обіди з білком, овочами, кашами; менше солодкого й перекусів «порожніми» калоріями.

Якщо дитина любить солодке і відмовляється від корисного, варто переглянути перекуси - про це ми писали в матеріалі „Корисні перекуси для дітей замість солодощів". Загальні принципи харчування малюків докладно розписані у гайді „Харчування дитини від народження до 3 років: гайд".

Не лише залізо: B12, фолат і вітамін D

Коротко: на якість кровотворення впливає не тільки залізо, а й вітаміни B12 і B9 (фолієва кислота). Їхній брак дає інший тип анемії, тому збалансований раціон важливіший за «полювання» на один-єдиний нутрієнт.

Вітамін B12 і фолієва кислота потрібні, щоб формувалися нормальні, повноцінні еритроцити. При їхньому дефіциті клітини крові виходять великими й «незрілими» - це вже не залізодефіцитна, а інша анемія, з іншим лікуванням. B12 міститься переважно у тваринних продуктах (м'ясо, риба, яйця, молочне), тому діти на строго рослинному харчуванні потребують особливої уваги лікаря. Фолат дають зелень, бобові, цитрусові.

Вітамін D напряму в гемоглобін не входить, але його дефіцит дуже поширений, особливо в холодну пору року, і часто супроводжує загальну нестачу нутрієнтів у дитини. Про доцільність і схеми прийому ми докладно розповідаємо у статті „Вітамін D для дітей: навіщо і як давати". Загальний висновок простий: найкращий захист від будь-якого типу анемії - різноманітний раціон, де регулярно присутні і тваринні, і рослинні джерела поживних речовин.

Досвід нашої редакції

Коротко: на практиці ми бачимо, що найчастіший «прихований» винуватець анемії в малюків - надлишок молока і дефіцит м'яса в раціоні.

У нашій редакції батьки не раз ділилися однаковою історією: дитина 1,5-2 років п'є по літру молока на день, м'ясо «не любить», а замість обіду - печиво й сік. Зовні все нібито добре, поки аналіз не показує знижений гемоглобін. Після того як молоко зменшували до розумної порції, додавали гречку з тефтельками й давали овочі з вітаміном C, апетит і самопочуття відчутно покращувалися (паралельно з тим, що призначав лікар).

Інше часте спостереження - підлітки, особливо дівчата, які захоплюються суворими дієтами чи переходять на харчування без м'яса без продуманої заміни. Тут залізо просто нема звідки брати у достатній кількості, і втома з блідістю з'являються поступово. Висновок простий: будь-яке обмеження раціону в дитини варто узгоджувати з лікарем.

Ще одна типова пастка - батьки плутають «нелюбов до м'яса» з повною відмовою. На практиці добре працюють маленькі хитрощі: подрібнене м'ясо у звичних стравах, фрикадельки в супі, паштет з печінки на хлібі, бобові у вигляді знайомого пюре. Дитина не помічає «корисності», а раціон стає повноціннішим. Але підкреслимо: при вже підтвердженій анемії одним харчуванням виражений дефіцит компенсувати вдається не завжди, тож зміни в меню йдуть разом із тим, що призначив педіатр, а не замість нього.

Що робити, якщо анемію виявили

Коротко: лікування призначає лише педіатр. Зазвичай це поєднання корекції харчування і, за потреби, препаратів заліза в дозі, яку розраховує лікар за вагою та показниками.

Загальна логіка дій батьків:

1. звернутися до педіатра й здати призначені аналізи;
2. виконувати призначене лікування рівно стільки, скільки сказав лікар (часто це триває й після нормалізації гемоглобіну - щоб поповнити запаси);
3. паралельно налагодити харчування;
4. прийти на контрольний аналіз, щоб переконатися, що показники зростають.

Важливо довести курс до кінця, навіть коли дитина вже виглядає здоровою: передчасне припинення часто веде до рецидиву, бо запаси заліза ще не встигли наповнитися. Якщо причиною були втрати крові чи порушення всмоктування, лікар окремо займатиметься саме ними, інакше анемія повертатиметься попри правильне харчування.

Коли терміново до лікаря

Коротко: планово - при будь-якій стійкій блідості й втомі. Терміново - якщо є виражена кволість, задишка у спокої, прискорене серцебиття або дитина зовсім відмовляється від їжі та пиття.

• дитина різко зблідла й стала млявою;
• задишка чи частий пульс без навантаження;
• непритомність або сильна слабкість;
• кров у калі чи блювоті (можливе джерело крововтрати);
• тривалий поганий апетит і втрата ваги.

Питання та відповіді