Розвиваючі ігри для дітей 1-2 років

Чому гра у цьому віці - це і є навчання

Між першим і другим днем народження дитина проживає величезний стрибок. Вона переходить від невпевнених кроків до впевненого бігу, від окремих складів до перших фраз, від «беру все в рот» до «хочу робити сам». І весь цей шлях прокладається через гру. Малюк цього віку не вчиться за столом і не сприймає пояснень - він пізнає світ руками, ротом, рухом і повторенням.

Тому розвиваючі ігри для дітей 1-2 років - це не складні методики й не дорогі набори. Це прості повсякденні заняття, у яких дитина діє, а ви поруч називаєте, показуєте й радієте разом із нею. Пересипати квасолю з миски в миску, складати каструльки одна в одну, плескати в долоні під пісеньку - усе це працює на розвиток мозку сильніше, ніж будь-який екран.

У цій статті розберемо ігри за напрямами: моторика, мовлення, сенсорика, перші сюжети й рух. Усе можна влаштувати вдома з того, що вже є на кухні та в шафі.

Ще одна важлива думка, яку варто запам'ятати на цей рік: дитина грає не заради результату, а заради процесу. Їй не потрібно щось «зробити правильно» чи «закінчити». Вона висипає, перекладає, стукає, повторює те саме знову й знову - і саме повторення закріплює нові нейронні зв'язки. Тому не варто переживати, що малюк двадцятий раз кидає ложку на підлогу. Для нього це не каприз, а маленький науковий експеримент: що буде, якщо відпустити?

Ігри на дрібну моторику

Пальчики - це двигун мовлення. У корі мозку зони, що відповідають за рухи кисті й за мовлення, лежать поряд, тому коли дитина перебирає дрібні предмети, вона водночас готує ґрунт для перших слів. Після року малюк уже може брати речі двома пальцями, тож саме час давати йому матеріал для тренування.

Що пропонувати

• Пересипання: квасоля, крупа, макарони з однієї миски в іншу ложкою або руками (лише під вашим наглядом).
• Перекладання: переносити каштани чи великі ґудзики з тарілки в пляшку з широким горлом.
• Сортери: опускати фігурки у відповідні отвори коробки.
• Прищіпки: чіпляти їх за край відерця чи картонної тарілки.
• Великі намистини на шнурівку, кубики, пірамідки.

Не поспішайте показувати «правильно». Спочатку дайте дитині самій повозитися з матеріалом. Висипала всю квасолю на підлогу - це теж досвід. Якщо хочете глибше зануритися в цю тему, корисною буде окрема стаття „Як розвивати дрібну моторику: ігри та заняття", де зібрані заняття на кожен місяць.

Як ускладнювати з часом

Орієнтуйтеся на дитину, а не на календар. У рік малюку цікаво просто опускати предмети в коробку й діставати назад. Ближче до півтора він уже намагається складати пірамідку за розміром і розрізняє, що велике кільце треба знизу. До двох з'являється терпіння на справжню роботу пальців - нанизати намистину, відкрутити кришку, застебнути липучку. Якщо завдання дається легко, додавайте складності: менші деталі, більше кроків, вибір кольору. Якщо дитина дратується й кидає - значить, ще рано, поверніться до простішого варіанта без зайвих коментарів.

Ігри для розвитку мовлення

У 1-2 роки словниковий запас зростає від кількох слів до сотні й більше. Але говорити дитина почне тоді, коли почує багато живої мови навколо. Головна гра тут - ваше постійне промовляння: ви називаєте те, що бачите, коментуєте дії, ставите прості запитання й робите паузу, щоб дати малюку відповісти бодай звуком.

Робочі прийоми

1. Коментуйте побут: «Зараз миємо ручки. Водичка тепла. Ось мило».
2. Грайте у звуконаслідування: як гавкає собачка, як їде машинка, як капає дощик.
3. Читайте картонні книжки з великими малюнками, показуйте пальцем і називайте.
4. Співайте прості пісеньки з рухами - дитина запам'ятовує слова через мелодію.
5. Не виправляйте різко. Сказала «бі-бі» - підхопіть: «Так, це машина, машина їде».

Окремо варто сказати про паузу. Багато батьків так звикають промовляти за дитину, що не дають їй шансу відповісти. Поставили запитання - почекайте кілька секунд. Спочатку малюк відповість поглядом, потім жестом, потім звуком, і лише згодом словом. Ці секунди тиші - простір, у якому народжується мовлення.

Якщо малюк поки мовчить, не лякайтеся й не порівнюйте з іншими дітьми. Розкид норми в цьому віці величезний: хтось у півтора року каже двадцять слів, а хтось мовчить до двох і потім говорить одразу фразами. Конкретні вправи, ігри-діалоги й ознаки, коли варто звернутися до фахівця, докладно описані у матеріалі „Як навчити дитину говорити: вправи й поради".

Сенсорні ігри: відчуваємо світ

Дитина цього віку пізнає предмети через дотик, температуру, вагу й звук. Сенсорні ігри живлять мозок інформацією й заодно заспокоюють нервову систему. Найкраще працюють природні матеріали різної фактури.

Сенсорна коробка за 5 хвилин

Візьміть глибокий контейнер, насипте туди крупу або сухі макарони, сховайте кілька іграшок і дайте дитині ложку та чашку. Така проста коробка займає малюка надовго й тренує одразу дотик, моторику й уважність. Тісто для ліплення легко зробити вдома з борошна, солі та води - воно безпечніше за магазинне, якщо дитина все тягне до рота.

Перші сюжетні ігри та наслідування

Ближче до двох років з'являється гра «понарошку»: дитина годує ляльку, возить машинку, прикладає телефон до вуха. Це величезний крок - малюк починає відтворювати побачене й уявляти. Підтримуйте ці сюжети, бо саме вони закладають основу мислення, мовлення й емоційного інтелекту.

• Погодуйте разом ляльку чи ведмедика з іграшкового посуду.
• «Полікуйте» іграшку: послухайте, дайте «ліки», пожалійте.
• Покладіть улюбленця спати: заколисайте, заспівайте, накрийте.
• Дайте дитині наслідувати побут: підмести своєю щіточкою, «помити» посуд.

Через наслідування дитина поступово вчиться самостійності. Ці навички згодом стануть у пригоді в інших побутових сферах. Повний гайд - у статті „Розвиток дитини за віком: повний гайд для батьків (1-6 років)".

Рухливі ігри для тіла й рівноваги

Велика моторика у цьому віці така ж важлива, як і дрібна. Дитині потрібно багато рухатися: лазити, штовхати, кидати, утримувати рівновагу. Це розвиває координацію, зміцнює м'язи й, що цікаво, теж впливає на мовлення та увагу.

Прості ідеї без обладнання

• Перешкоди з подушок, по яких треба переступати чи перелазити.
• Котити й кидати великий м'яч одне одному.
• Штовхати перед собою візок, коробку чи стільчик.
• Танці під музику з простими рухами: плескати, тупотіти, кружляти.
• «Доганялки» по кімнаті - повільні, з обіймами наприкінці.

Рух допомагає й у моменти, коли дитина перезбуджена або не в гуморі. Інколи замість того, щоб умовляти, простіше запропонувати побігати чи потанцювати - і напруга спадає сама. Активні ігри добре поєднувати зі спокійними, щоб день мав свій ритм.

Не бійтеся «безладу»

Багатьом батькам важко дозволити дитині лазити, дертися на диван, стрибати з невисокого. Здається, що це небезпечно й надто бурхливо. Але саме так формується відчуття власного тіла, рівноваги й меж можливого. Ваше завдання - не зупиняти рух, а зробити простір безпечним: прибрати гострі кути, постелити щось м'яке, бути поруч для підстраховки. Дитина, якій дозволяють рухатися, краще керує собою й менше травмується, бо вона вже знає, на що здатне її тіло.

І ще одне: грайте на свіжому повітрі щодня, коли є змога. Прогулянка - це найприродніша розвиваюча гра. Камінці, калюжі, трава, сходинки, голуби дають дитині більше сенсорних і рухових вражень, ніж будь-яка кімната з іграшками.

Питання та відповіді